Смотреть что такое ФІН в других словарях:

ФІН

імен. чол. роду, жив.від слова: фінаімен. жін. родузоол.финна

ФІН

ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона св... смотреть

ФІН

ФІН, а, ч., діал. Хрещеник. ФІН… Перша частина складноскорочених слів, що відповідає слову фіна́нсовий 1, напр.: фінві́дділ, фінпла́н і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 598.... смотреть

ФІН

ФІН¹ див. фі́ни.ФІН² див. фіїн.

ФІН

I див. фіни.II -а, ч., діал.Хрещеник.

ФІН

[fin]ч.1) Fin2) fin спорт.

ФІН

фін 1 іменник чоловічого роду, істота представник народу фін 2 іменник чоловічого роду, істота хрещеник діал.

ФІН

I див. фіни.II -а, ч. , діал. Хрещеник.

ФІН

див. хрещений

ФІН

Фін, -на; фі́ни, фі́нів

ФІН

Finne, finländare

ФІН

Finne, finlending

ФІН

Finne

ФІН

фін, -а

ФІН

ფინელი

ФІН

Финн

T: 138